Меню



Посилання

Ви раді, що навчання почалося?
Усього відповідей: 179

Цікаві статті


Сленг чи знущання над Рiдною мовою
Напевне, цю статтю найкраще було б опублікувати у рубриці «Наболіле», – настільки мене ця тема допекла. У чому, власне, проблема? А от у чім: мене неймовірно дістали «прєвєди», «кросавчєгі» та «мэдвэди». Якщо ці слова для тебе – нецензурне знущання над українською мовою, значить, ти не є користувачем глобальної віртуальної мережі. Бо саме таке, даруйте, «креатиффне» привітання вирізняє цілий прошарок он-лайн мешканців – так званих «падонкафф»...

Звісно, нічого дивного в появі цього мовного явища немає. Більше того, воно цілком логічно вписується в потреби сучасної української молоді вирізнитися серед своїх однолітків. Тільки деякі підлітки роблять це через зовнішній вигляд і погляди на життя – як, наприклад, готи, які лякають пересічних людей чорним одягом, похмурим макіяжем та суїцидальними схильностями, а інші – виокремлюють себе мовними особливостями...

Щоправда, недооцінювати вплив «падонкаффського» сленгу на розвиток сучасної української мови не можна. Погано, що останнім часом на вулицях міст, обплутаних всесвітньою павутиною, молодь і „наживо” активно спілкується інтернетівським суржиком. Інтернет-сленг якось аж занадто активно покинув межі віртуального простору і став використовуватись у реальному житті. Фрази "зачот", "аффтар жжот" тощо вже давно не є прерогативою користувачів нету: ними користуються навіть пересічні українці. „Прєвєд, кросавчег” – витісняє звичні привітання, а словосполучення „випий йаду” часто використовується замість інших можливостей висловити незадоволення об’єктом спілкування. До речі, на це все „в реалі” досить швидко відреагували рекламісти, і вже декілька місяців Мєдвєд поступово захоплює український рекламний простір (власне, в Києві встановлено кілька біг-бордів зі словами "прєвєд", "зачот" тощо). А вислови типу „аффтар” як говориться, „жжот” часто використовуються ді-джеями радіостанцій.

Я не є фанатом, схибленим на культурі мови, але ця, так звана «падонкаффська», мова відверто дратує. Дратує саме своєю запопсованістю: кожен, хто хоче показати себе просунутим юзером мережі виявляє свої емоції не інакше, як за допомогою «ржунимагу», «выпей йаду» і т.д. Не знаю, що принесе нам цей новий молодіжний сленг, але якщо ти справді хочеш вирізнитись і справити враження людини оригінальної та мислячої, варто задуматись над своїми власними, «незаюзаними» способами, якими можна і варто якісно і позитивно виділятись, навіть в Інтернет-середовищі...

Переглядів: 1203 | Автор: Гончаренко Олександр
Читайте також:
• Свою Україну любітьК-сть коментарів: 0
• Салют, «Бременські музики!»К-сть коментарів: 0
• Гетьман Пилип ОрликК-сть коментарів: 0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Подписка:1
Код *:
English French German Italian Portuguese Russian Ukrainian
Гість
Рекомендуємо Вам зареєструватися
або
авторизуватись
під своїм логіном та паролем

Гімн гімназії


Вже у коло зібралися діти,
Це Борисполя квіти рясні.
Через море, крізь хмари та вітер
Попливуть наших знань кораблі.
І лунатимуть сонячні марші,
Де не будеш, куди не підеш,
Бо квітуча гімназія наша -
Щирий край без кордонів та меж.
Приспів:

Тож прийдем, юні друзі, навчатись
У дзвінку гімназійну сім'ю,
Щоб батьків, вчителів шанувати
Й Україну любити свою.
На бориспільських світлих просторах
Чути голос ясних перспектив,
Майорить хай наш стяг веселковий
І веде до небачених див.

Після бурі веселка засяє,
А усмішка зігріє вуста.
Хай дорогу в майбутнє безкрає
Нам покаже зоря золота.
І дзвінке золотисте відлуння
Кожен день ми почуємо знов,
Так серця нам виспівують юні-
Вірим в РОЗУМ, НАДІЮ, ЛЮБОВ

Сл. Руденко Т. М.


Прослухати гімн

Тут має бути плеєр...